Сьогодні в університеті на 13 факультетах за 30-ма спеціальностями навчається близько 8000 студентів із 10 областей України та Республіки Крим
Університет має 6 навчальних корпусів, навчально-виробничі майстерні, навчально-спортивний комплекс, ботаніко-ентомологічний заказник загально-державного значення, агробіостанцію, спортивно-оздоровчий табір. До студентського містечка належать 6 гуртожитків, студентський будинок культури, 2 їдальні, 2 студентських кафе, готельні кімнати для зарубіжних викладачів і студентів, санаторій-профілакторій.
Підготовці вчителя передує налагоджена система профорієнтаційної роботи. При університеті створено перший в Україні багатопрофільний педагогічний ліцей, в якому готують абітурієнтів із кращих учнів сільських шкіл Тернопільської області для фізико-математичного та фізкультурного факультетів. Тривалий час працює заочна математична школа, яка проводить профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді Тернопільщини. У Славутському ліцеї-інтернаті Хмельницької області організовано педагогічні класи, де готують абітурієнтів для природничого та географічного факультетів.
Із 1995 року відповідно до наказу МО України (№ 25 від 1 лютого 1995 року) при інституті створено навчально-науковий комплекс, до якого увійшли Кременецький педагогічний коледж, Чортківське педагогічне училище, Тернопільський обласний інститут післядипломної освіти. Його діяльність сприяє реалізації ступеневої підготовки педагогічних кадрів, якісному відбору абітурієнтів на навчання у вузі, економії коштів на підготовку педагогічних кадрів.
Навчання в університеті здійснюється винятково державною мовою. Протягом останніх років суттєво оновлено зміст навчальних планів і програм, запроваджено модульно-рейтингову систему навчання, комп’ютерні технології, проліцензовані нові спеціальності, підготовлені програми магістерської підготовки. Студенти університету систематично беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах. Лише в 1996 році на 10 олімпіадах студентами університету завойовано 12 призових місць, зокрема 7 — перших.
У науковій роботі університету беруть участь 354 викладачі та наукових працівників, що складає 92 % їх загальної кількості. Підготовка науково-педагогічних кадрів відбувається в основному завдяки власним можливостям і зусиллям вузу.
Функціонує аспірантура, в якій навчаються 128 аспірантів із 25 спеціальностей та докторантура. За останні чотири роки викладачами та науковими співробітниками університету захищено 10 докторських та 56 кандидатських дисертацій. При університеті діє спеціалізована Вчена рада із захисту дисертацій за спеціальностями: теорія і методика професійної освіти; теорія і методика виховання; трудове навчання; порівняльне літературознавство; теорія літератури.
Ректором даного закладу сьогодні є професор Кравець Володимир Петрович.
2004 року університетові надано титул «Національний».
[ред.] Хронологія
[ред.] XVII ст.
У 1620 році в місті Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для інших братських шкіл.
У 1637 р. Петром Могилою братську школу реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині.
У другій половині XVII ст. (після відходу Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії постав єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
[ред.] XVIII ст.
У 1773 р. буллою "Dominus ас Redemptor" папи Климента XIV орден єзуїтів скасовано. Єзуїтський колегіум у Кременці закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з 1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.
[ред.] XIX ст.
1805 р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, було відкрито вищий навчальний заклад — Волинську гімназію вищих наук.
1818 р. Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.
1833 р. Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, було закрито. В його будинках було розташовано Волинську духовну семінарію.
[ред.] XX ст.
1902 р. на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.
1920 р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького.
1935 р. Учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.
1937 р. Відкрито педагогічний ліцей. У якому на 1939 р. функціонує 20 навчальних закладів. І це не рахуючи бібліотеки, кількох інтернатів та мережі господарських об'єктів.
1940 р. Постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут. В якому вперше заняття розпочалися українською мовою.
1942—1944 рр. Під час Великої Вітчизняної війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.
1944 р. У вересні Кременецький інститут було знову відкрито для студентів.
1950 р. Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.
1969 року педагогічний інститут перебазовано до Тернополя.
[ред.] Ректори
Вакула Іван Григорович.
Краглик Ульян Устимович.
Бригінець Микола Лаврентійович.
Явоненко Олександр Федотович.
1982-1984 р.р. — Бутницький Іван Миколайович.
1984-1990 р.р. — Іващенко Юрій Васильович.
З 1990 — Кравець Володимир Петрович.
Університет має 6 навчальних корпусів, навчально-виробничі майстерні, навчально-спортивний комплекс, ботаніко-ентомологічний заказник загально-державного значення, агробіостанцію, спортивно-оздоровчий табір. До студентського містечка належать 6 гуртожитків, студентський будинок культури, 2 їдальні, 2 студентських кафе, готельні кімнати для зарубіжних викладачів і студентів, санаторій-профілакторій.
Підготовці вчителя передує налагоджена система профорієнтаційної роботи. При університеті створено перший в Україні багатопрофільний педагогічний ліцей, в якому готують абітурієнтів із кращих учнів сільських шкіл Тернопільської області для фізико-математичного та фізкультурного факультетів. Тривалий час працює заочна математична школа, яка проводить профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді Тернопільщини. У Славутському ліцеї-інтернаті Хмельницької області організовано педагогічні класи, де готують абітурієнтів для природничого та географічного факультетів.
Із 1995 року відповідно до наказу МО України (№ 25 від 1 лютого 1995 року) при інституті створено навчально-науковий комплекс, до якого увійшли Кременецький педагогічний коледж, Чортківське педагогічне училище, Тернопільський обласний інститут післядипломної освіти. Його діяльність сприяє реалізації ступеневої підготовки педагогічних кадрів, якісному відбору абітурієнтів на навчання у вузі, економії коштів на підготовку педагогічних кадрів.
Навчання в університеті здійснюється винятково державною мовою. Протягом останніх років суттєво оновлено зміст навчальних планів і програм, запроваджено модульно-рейтингову систему навчання, комп’ютерні технології, проліцензовані нові спеціальності, підготовлені програми магістерської підготовки. Студенти університету систематично беруть участь у Всеукраїнських олімпіадах. Лише в 1996 році на 10 олімпіадах студентами університету завойовано 12 призових місць, зокрема 7 — перших.
У науковій роботі університету беруть участь 354 викладачі та наукових працівників, що складає 92 % їх загальної кількості. Підготовка науково-педагогічних кадрів відбувається в основному завдяки власним можливостям і зусиллям вузу.
Функціонує аспірантура, в якій навчаються 128 аспірантів із 25 спеціальностей та докторантура. За останні чотири роки викладачами та науковими співробітниками університету захищено 10 докторських та 56 кандидатських дисертацій. При університеті діє спеціалізована Вчена рада із захисту дисертацій за спеціальностями: теорія і методика професійної освіти; теорія і методика виховання; трудове навчання; порівняльне літературознавство; теорія літератури.
Ректором даного закладу сьогодні є професор Кравець Володимир Петрович.
2004 року університетові надано титул «Національний».
[ред.] Хронологія
[ред.] XVII ст.
У 1620 році в місті Кременці створено братську школу, яка вела підготовку вчителів для інших братських шкіл.
У 1637 р. Петром Могилою братську школу реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої була підготовка вчителів для братських шкіл Волині.
У другій половині XVII ст. (після відходу Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії постав єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
[ред.] XVIII ст.
У 1773 р. буллою "Dominus ас Redemptor" папи Климента XIV орден єзуїтів скасовано. Єзуїтський колегіум у Кременці закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з 1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.
[ред.] XIX ст.
1805 р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І, було відкрито вищий навчальний заклад — Волинську гімназію вищих наук.
1818 р. Волинську гімназію було реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.
1833 р. Кременецько-Волинський ліцей, після розгрому революційного польського руху, було закрито. В його будинках було розташовано Волинську духовну семінарію.
[ред.] XX ст.
1902 р. на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.
1920 р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудським від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького.
1935 р. Учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.
1937 р. Відкрито педагогічний ліцей. У якому на 1939 р. функціонує 20 навчальних закладів. І це не рахуючи бібліотеки, кількох інтернатів та мережі господарських об'єктів.
1940 р. Постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі, відкрито учительський інститут. В якому вперше заняття розпочалися українською мовою.
1942—1944 рр. Під час Великої Вітчизняної війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.
1944 р. У вересні Кременецький інститут було знову відкрито для студентів.
1950 р. Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.
1969 року педагогічний інститут перебазовано до Тернополя.
[ред.] Ректори
Вакула Іван Григорович.
Краглик Ульян Устимович.
Бригінець Микола Лаврентійович.
Явоненко Олександр Федотович.
1982-1984 р.р. — Бутницький Іван Миколайович.
1984-1990 р.р. — Іващенко Юрій Васильович.
З 1990 — Кравець Володимир Петрович.
